Досвід роботи

Роль гри та нестандартних уроків у підвищенні інтересу учнів до вивчення математики.

Досвід.

Я, Моторіна Ольга Борисівна, працюю в школі учителем математики. Вважаю, що в кожної людини у цьому світі є своє покликання. Моє – служити її величності Математиці,як служила моя мати, навчати дітей цій складній і захоплюючій науці. Позаду вже багато років роботи в школі, дивовижної по насиченості, інтенсивності, по величезній кількості радісних емоцій, сумнівів, тривог і хвилювань. За цей час мною знайдено багато прийомів, методів навчання, але все одно кожен день знаходжусь у пошуках практично-мотивіаційних задач уроку, прагну додати до уроку значимості, піднесеності, святковості.

 Мої учні….. Які ж вони різні! І які різні у них очі: думаючі, веселі, сяючі… А ще напружені, байдужі… Тому завжди підтримую позитивний емоційний настрій уроку, а це сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів до предмета.

 Виділяю з потоку невдач крихітний острівець успіху, показую стежину до розуміння — і у дитини виникає віра у свої можливості і бажання вчитися. Моя мета, як учителя математики — розкрити привабливі сторони предмета, показати красу і стрункість математики, навчити вирішувати основні завдання. І найрадісніша і одночасно гірка мить моєї роботи — це мить, коли учні закінчують школу. Я ні про що не шкодую!

«Всіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знання і до учіння. Прагнення до учіння збуджується… самими навчальними предметами, методом навчання» Я.А.Каменський

 І ось вже мої випускники, дорослі люди, приходять в школу, розповідають про свої досягнення, телефонують, пишуть, що їм вдалося і що не вдалося, і як вони змогли самовизначитися.

Моє кредо: «Учень працює там, де працює вчитель»

 Моя педагогічна філософія стоїть на трьох китах:

 1. Любов до дітей.

 2. Співдружність і співпраця з учнями.

 3. Спільна творчість.

 Мої педагогічні аксіоми прості:

 - якщо я хочу, щоб дитина любила мій предмет, я сама повинна любити те, що викладаю, і тих, кому викладаю;

 - якщо я хочу, щоб дитина любила вчитися, я повинна працювати з ним в співдружності;

 - якщо я хочу, щоб дитина проявляла ініціативу, я повинна його захопити, здивувати.

          Однією з виразних тенденцій оновлення навчання є пошук нестандартних уроків - їх ще називають інноваційними. Педагогічна суть таких уроків полягає в такому структуруванні змісту й форми, яке б викликало інтерес учнів і сприяло б їхньому розвитку та вихованню.

   Учитель навчає дітей і сам вчиться протягом життя. І молодим, і досвідченим педагогам треба бути завжди у вирі освітніх подій. К. Ушинський вважав, що «Учитель живе доти, доки вчиться. Щойно він перестає вчитися, в ньому помирає учитель».

Багато традиційних методів викладання на сьогоднішній день малоефективні і не допомагають розвивати інтерес до вивчення математики. Ігрові методи і форми навчання суттєво відрізняються від традиційних тим, що дають змогу учню безпосередньо стати учасником ситуації чи події.

Учні будуть любити предмет, вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів – це обов’язок кожного вчителя. Саме тому на практиці необхідно застосовувати ігрові форми навчальної діяльності. Тому гру не варто відкидати мотивуючи цей процес несерйозним, її не слід плутати з забавою.
   Метою даної роботи є визначення впливу нестандартних уроків на пізнавальну активність учнів з математик та фізики.
  Моє  завдання  полягає у з’ясуванні впливу задач, які використовуються у нестандартних уроках на рівень пізнавальної активності та на рівень росту пізнавального інтересу. 
  Призначення ігор – розвиток пізнавальних процесів у школярів (сприймання, увага, пам’ять, спостережливість, допитливість тощо) і закріплення знань, здобутих на уроках. Особливо цікавлять учнів ігри, побудовані на матеріалі між предметного характеру, матеріалі, що містить відомості з історії науки і техніки.
Включення в урок дидактичної гри або ігрових  прийомів, що витікають із завдань навчання та виховання, і носить навчальний характер, наближає нову діяльність дитини до звичайної і робить менш помітним перехід до серйозної навчальної праці.
Ігрова діяльність розвиває фантазію. Входячи в гру, учні не бояться зробити чи сказати щось "не так".
На будь-якому етапі уроку застосовується заохочення. Після вірного виконання завдання учня потрібно похвалити, вручивши йому символічну нагороду (жетон, цукерку). При закінченні гри також потрібен приз. Це може бути медальйон, диплом, фотографія на пам'ять, пісня, виконана учнем. Бажано заохочувати якомога більше учнів
Використання ігрової ситуації веде до більш глибокого і швидшого засвоєння навчальної інформації .

                  

Розглядаючи нестандартні уроки, психологи відзначають дві їх основні

психологічні особливості. По-перше, в процесі таких уроків з'являються нові

можливості  спілкування  за  типом  «учитель  —  учень».  По-друге,

нестандартні уроки, безумовно, сприяють розвитку пізнавальних процесів у

школярів.

Аналізуючи особливості спілкування, що виникають на таких уроках,

можна виокремити кілька типів моделей спілкування:

•  модель  А,  до  якої  належать  нестандартні  уроки,  що  передбачають  од-

нобічний вплив на учня з боку вчителя;

• модель Б, що містить нестандартні уроки, які передбачають взаємодію учнів

у процесі парної чи групової роботи;

• модель В, що об'єднує нетрадиційні уроки, в яких передбачається як вплив

учителя на учня, так і виконання роботи в парі або групі з рештою учнів.

Під час підготовки нестандартного уроку слід враховувати певні вікові

особливості дітей шкільного віку.

Нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність,

творчу  активність  та  ініціативу  школярів.  На  цьому  уроці  можна

застосовувати нетрадиційні форми роботи з дітьми, використовувати власні

дидактичні матеріали, часто саморобні, і тому найбільш корисні для учнів.

Виділяють такі типи нестандартних уроків:

1.  Уроки  зі  зміненим  способом  організації  (лекції,  захист  ідей,  урок

взаємоконтролю, практикум).

2.  Уроки, пов'язані з фантазією (урок-казка, театралізовані   уроки).

3.  Уроки,  що  імітують  які-небудь  види  діяльності  (урок-подорож,  урок-

експедиція).

4.  Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК, гра, брейн-ринг)

5.  Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік,

урок-моделювання).

6.  Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-монолог).

 7.  Уроки — аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8.  Уроки  —  аналогії  з  відомими  формами  й  методами  діяльності  (урок-

диспут, урок-дослідження).

9. Бінарні уроки.

10. Уроки з використанням мультимедійних засобів та ІКТ.

Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних

уроків,  як  правило,  характерні:  колективні  способи  роботи;  цікавість  до

навчального  матеріалу;  значна  творча  складова;  активізація  пізнавальної

діяльності;  партнерський  стиль  взаємовідносин;  зміна  ролі  вчителя;

нестандартні підходи до оцінювання та ін.   

На своїх уроках я дуже часто використовую мультимедійні презентації до уроків. Це і незвично і цікаво і яскраво для дітей. Вони дуже чекають таких уроків. Переваги засобів мультимедії – можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій з математики.

Презентація – це набір послідовно змінюючи одна одну сторінок – слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь – який текст, малюнки, схеми, відео – аудіо фрагменти, анімацію, використовуючи при цьому різні елементи оформлення.

Мультимедійні презентаціїздатні:

·        використовувати передові інформаційні технології;

·        змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

·        полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу учнів;

·        розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо.

 Також  в старших класах  уроки математики проводимо у комп’ютерному класі. Тести дуже зручні для перевірки знань учнів. Комп’ютер сам виставляє оцінки, або показує рівень підготовки учня, це також полегшує роботу вчителя.

Складання та розв'язування кросвордів, чайнвордів, ребусів. (Можна проводити як окремий урок або як фрагмент під час звичайних занять)
Кросворд — вид задачі–головоломки, що полягає в заповненні літерами рядів клітинок так, щоб у горизонтальних та вертикальних рядках були утворені задані за значенням слова.
Чайнворд — вид задачі–головоломки, що полягає у заповненні послідовно розташованих (ланцюжком) клітинок словами, що відгадуються, розташованими так, щоб остання літера попереднього слова була першою літерою наступного.
Ребус — загадка, в якій слово або фраза, що відгадується, зображені комбінацією фігур, літерів, знаків.
Основна мета — в ігровій формі домогтися запам’ятовування основних термінів і понять теми та їх означень.
Розв'язування парадоксів і софізмів.
Парадокс — думка, судження, резко відмінні вед загальноприйнятих, що суперечать (іноді лише на перший погляд) здоровому глузду; несподіване явище, яке не відповідає звичайним уявленням.
Софізм — неправдивий за суттю умовивід, що формально здається правильним, заснований на навмисному, свідомому порушенні правил логіки.
Основна мета — вироблення гнучкості мислення, розвиток не традиційності та нешаблонності сприйняття, розвиток логічного стилю мислення в учнів.
На мою думку, майбутнє за системою навчання, що вкладається в схему «учень – технологія – учитель», де учень стає активним учасником процесу навчання. Навчально – ігрове спілкування несе на собі велике навантаження, оскільки виконує наступні функції:

 виховну – розкривається почуття колективізму, сміливості, рішучості, виховуються морально – етичні якості;

   пізнавальну – розвиток пізнавальної активності, збагачення знань новою інформацією.

Я маю постійно дбати про те, щоб зацікавити учнів своїм предметом, формувати в них інтерес до предмету, задовольняти пізнавальні потреби. «Цариця всіх наук» своєю логікою сприяє вихованню моральних якостей, і цей виховний вплив значно посилюється за умови гуманітаризації змісту навчального матеріалу. При створенні і читанні математичних казок відбувається «входження» в математичний світ через казку. Інтерес до математичних творів, віршів значно збільшується, якщо вигадані та ілюстровані самими учнями. Вони викликають подив, цікавість, бажання самому спробувати – а раптом вийде?

Чи варто говорити, наскільки велике значення має процес творчості для розвитку особистості кожного учня, але хотілося б додати, що й для тих учнів, які тільки будуть слухати казку чи вірш, написані іншими учнями, багато математичних питань стануть зрозумілішими, доступнішими, цікавішими.

Тому ігри знаходять широке застосування у найрізноманітніших сферах діяльності:економіці, екології, політиці, освіті. Ігрова форма й вид гри визначається відповідно до навчального матеріалу, вибираються методи й прийоми, способи і засоби, що стимулюють навчання. При цьому учитель має змогу постійно здійснювати контроль, корекцію та оцінку пізнавальної діяльності учнів. Щоб зацікавленість учнів до вивчення математики не знижувалася, при вивченні теми «Подільність чисел» - 6 клас використовую урок – гру у формі вікторини або змагання. Вивчаючи тему «Геометричні фігури» - 6 клас, розгадуємо та складаємо власні кросворди. Учні 5 класу полюбляють гру «Хто швидше»(тема «Додавання і віднімання звичайних дробів»).Гра «Світлофор» – це довга смужка картону (9х4), яка з одного боку обклеєна червоним папером, з другого – зеленим. «Працює» світлофор дуже просто: під час проведення усного опитування всі учні сигналізують учителеві, чи знають вони відповідь на питання (зелений бік – готовий відповідати, червоний – не готовий). Позитивним моментом у цій ситуації є те, що під час проведення опитування, пасивність не прийнята. Хочеш – не хочеш – треба підняти картку і сказати, чи знаєш ти це питання. Через п’ять хвилин проведення усного опитування в учителя, по - перше, є чітке уявлення , що із запропонованого на попередньому уроці, діти засвоїли добре, а до чого варто звернутися ще раз. По – друге, вчитель чесно і аргументовано виставляє деяким учням оцінки за усне опитування.

Діти бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, даю учням завдання додому підготувати рекламу про якесь математичне поняття, застосування якоїсь теми та ін. А на уроці або я, або діти “показують” рекламу.

 Також  на своїх уроках надаю перевагу парним іграм, саме вони покращують якість уроку, вміння шукати розв’язки та вирішення проблемних питань; розвивають логічне мислення.

         Розглядаючи навчально – ігрову діяльність як процес навчання, можна зробити висновок :

-    зростає інтерес до вивчення предмета;

- гра – це тренінг пам’яті, мислення, вміння спілкуватися, необхідність підвищення інтелектуального рівня

- гра – розвиток уваги, уяви, прагнення до знань, дисциплінованість, почуття відповідальності, самостійності. 

         Отже, на мою думку ігри – важливі й корисні для дітей різного віку.